Усім привіт. На годиннику 01:25 і я вирішив написати декілька думок, які прийшли в голову цієї досить пізньої пори. За вікном вагона темрява ночі, в голові звучить музика, яка доноситься з навушників і час від часу блимає світло за вікном. Ці, швидко минаючі, вогні це домівки, ліхтарі та інші потяги, що наче марафонці стрімко несуться кудись поки не прийшов світанок. Ця картина навіяла думку, що це все дуже схоже з процесом фотозйомки репортажу. Якщо відкинути з нашого життя шалений ритм, насичений незліченною кількістю подій, знайомств та випадковостей, то залишиться все те красиве, що ми звикли сприймати як належне і, що так само як завіконні вогні пробігає повз нас. А процес зйомки це нагадало тому, що саме ці миті хочеться вловити та зберегти якнайдовше і донести їх до людей. Саме, спіймані обєктивом фотоапарата, миті варто запам'ятовувати, адже нас оточує безліч чудових людей, які, під гнітом повсякденної сірості, розівчились бачити ті ріки щастя, що течуть усюди. Згадайте відчуття, коли йдучи по вулиці, ви помічаєте молодого юнака, що стоїть на коліні й очікує почути жадане "Так" від коханої. Згадайте як тремтить і радіє серце, коли в сонячну пору повз вас пробігає дитя, яке ще мить тому боялось впасти без пальчика мами чи тата. Чи не радієте ви, коли із храму Божого під оплески гостей щасливий наречений несе на руках свою, осяяну щастям, дружину і всім навколо передається їхня насолода від поєднання своєї долі з коханою людиною? Люди, ви всі чудові, памятайте це! Я ніколи не втомлюсь ловити ці моменти для вас, щоб ви пам'ятали, який позитивний, цікавий та неймовірно красивий світ вас оточує. Женіть від себе сум і не бійтесь радіти життю, а я, у свою чергу, намагатимусь зберегти для вас якомога більше щасливих, яскравих, неповторних моментів, які мов вогники пробігають і назавжди освітлюють наше життя.
Юра Бучковський
Юра Бучковський
П.с. фото стягнене з інтернету
Немає коментарів:
Дописати коментар